З незабутніх часів бог Сонця Феб кожного дня на своєму вогненному візку проноситься по небосхилу, і люди, які бачать його візок високо в небі, знають, що це день. Коли ж вогненний тарантас, там, за небокраєм, опускається на землю, тоді наступає ніч. Та все міняється, і ось, опустившись на землю, "Колеса Феба" збагнули, що вештатися туди-сюди по небосхилу разом із богами звичайно добре, але пожити серед людей теж було б прикольно. Та жити з людьми виявилось не так-то й легко. І щоб покращити те життя, вирішили "Колеса Феба" для всіх людей та в своє задоволення музню грати. Так і повелося...